Активіст: Що кандидати до ДБР наговорили на поліграфі, якщо результати знищено

  • 6 августа 2018, 19:02
  • 3400

Обрання 27 кандидатів на керівні посади у Державному бюро розслідувань було більше схожим на спектакль із попередніми домовленостями. Тим часом ДБР має стати головним слідчим органом у державі, тому його дискредитація – небезпечна. 

Таку думку в ефірі інформаційного проекту «Перші про головне. Коментарі» на телеканалі ZIK висловив член Ради громадського контролю при ДБР Василь Апасов.

Він підкреслив: навіть після спецперевірки кандидатів на посади у ДБР керівник відомства Роман Труба може взагалі не підписувати цей список.

«Потрібно розуміти, як комісія обирала 27 кандидатів на керівні посади. Адже найбільшою проблемою є саме цей список, який з’явився напередодні. Уявіть, що перед якимось спортивним заходом з’являється список медалістів, які фінішуватимуть по черзі. І наступного дня вони і справді так прибігають», – наголосив Апасов.

Тож, експерт підкреслив: звичайно ж, його оцінка може бути надто суб’єктивною, та обрання кандидатів комісією було дуже схожим на «спектакль із попередніми домовленостями».

«Я не можу стверджувати, що вони домовлялись. Ми кілька разів звертались до комісії, щоб її члени прийшли на засідання РГК, де можна було б задати їм запитання. Можливо, на них чинили тиск, або ж вони із кимось спілкувались щодо того, які рішення ухвалюватимуть. Та вони все це проігнорували. Звичайно, члени комісії не зобов’язані нам відповідати, та це було б непогано, адже ця подія викликала достатньо великий резонанс у ЗМІ», – зауважив він.

Адже ДБР стане єдиним головним слідчим органом держави. Тому, якщо його запустити неправильно, матимемо величезний «підрив довіри» до важливого відомства.

Окрім того, він прокоментував і відсутність результатів поліграфічної експертизи кандидатів, які, буцім, були знищені.

«Хоча поліграф має лише дорадчу функцію, я не розумію, в чому там проблема. Що він міг показати таке у всіх цих 27 осіб для того, щоб потрібно було знищувати результати?  До того ж, маємо розуміти, що європейські партнери спостерігають за усім цим процесом. Як після цього вони до нас ставитимуться?», – запитує експерт.

У свою чергу провідний радник StateWatch Володимир Петраківський додав: якщо керівник ДБР Роман Труба відхилить якісь кандидатури, ці особи оскаржуватимуть таке рішення, а зовнішня конкурсна комісія лише підіграватиме кандидатам.

«Вони будуть відмовлятися перепризначати конкурс на ці посади, оскільки комісія зараз під повним контролем «Народного фронту», – зауважив Петраківський.

Тож він переконаний: для директора ДБР це серйозний виклик. Адже Труба намагається якнайшвидше запустити роботу свого відомства.

«Я більш ніж впевнений, що зовнішня комісія буде затягувати процес. Держава, в особі і Кабміну, і Президента, і місцевого самоврядування, робить усе, щоб Бюро не стартувало. Адже директор просить конкурсні комісії допомогти запустити відомство уже 1 вересня. Внутрішні конкурсні комісії справді намагаються працювати якомога швидше, однак у них досі немає навіть адекватного приміщення», – підкреслив Петраківський.

Мовляв, усі ті об’єкти, які отримали сім територіальних підрозділів та центральний апарат, або не відповідають технічним вимогам, або ж у такому стані, що ремонти там триватимуть по півроку.

Як повідомлялось раніше, внутрішня конкурсна комісія Державного бюро розслідувань визначила 75 переможців на посади слідчих у ДБР. Їх буде призначено після проходження перевірок.

Однак, голова ДБР Роман Труба так і не отримав результатів психофізіологічного дослідження 27 кандидатів, яких комісія рекомендує для призначення на ключові посади у відомстві або акт про знищення цих матеріалів.

Натомість нардеп Сергій Лещенко заявив, що Арсен Аваков, контролюючи найбільше силове відомство, отримає ще й вплив на Державне бюро розслідувань: під його контроль переходять 70% посад у ДБР.

Раніше, після того, як зовнішня конкурсна комісія завершила відбір кандидатів на 27 керівних посад, нардеп  Мустафа Наєм заявив, що у громадськості є «жорсткі застереження» до декількох осіб із цього списку. Адже вони не можуть пояснити походження своїх будинків, автомобілів та іншого майна.

Згодом очільник Державного бюро розслідувань повідомив, що «чиїсь висновки» не є приводом для «одностайного погодження", тому на переможців конкурсу чекатиме додаткова перевірка.